Довга обов’язкова молитва (#15077)

*Має промовлятися раз на двадцять чотири години.
*Хто бажає промовити цю молитву, нехай стане й обернеться до Бога, а стоячи на своєму місці, нехай погляне праворуч і ліворуч, немов очікуючи милості Господа свого — Наймилосерднішого, Співчутливого. А тоді нехай виголосить:
О Ти, Хто є Господом усіх імен і Сотворителем небес! Я благаю Тебе тими, Хто є Вранішніми Зорями невидимої Сутності Твоєї — Всевишньої, Всеславної, перетворити молитву мою на вогонь, що спалить завіси, які заступили мене від краси Твоєї, і на світло, що приведе мене до океану Присутності Твоєї.
*Тоді нехай піднесе руки в благанні до Бога — нехай буде Він благословенний і піднесений — і скаже:
О Ти, Жадання світу й Коханий народів! Бачиш Ти, що обертаюся я до Тебе, і цілком позбавився прихильності до будь-кого, крім Тебе, і міцно тримаюся за поворозку Твою, рухом якої збурилося все творіння. Я — слуга Твій, о мій Господи, і син слуги Твого. Поглянь, як стою я, готовий виконувати волю Твою й бажання Твоє, і не прагну нічого іншого, крім як благовоління Твого. Я благаю Тебе Океаном милості Твоєї й Денним Світилом благодаті Твоєї: чини зі слугою Своїм так, як волієш Ти та як любо Тобі. Присягаюся могуттям Твоїм, що набагато вище за будь-які згадування та хвалу! Що б не було явлено Тобою, воно є жаданням серця мого та любо душі моїй. О Боже, мій Боже! Не зважай на сподівання мої та вчинки, ні, радше зважай на волю Свою, що охопила небеса й землю. Присягаюся Найвеличнішим Іменем Твоїм, о Ти, Господи всіх народів! Я бажав лише те, що бажав Ти, і люблю тільки те, що любиш Ти.
*Нехай тоді стане на коліна та, схиливши чоло до землі, скаже:
Піднесений Ти вище за будь-чий опис Тебе, крім Твого Власного, і за розуміння Тебе будь-ким іншим, опріч як Самим Тобою.
*Тоді нехай підведеться та скаже:
Зроби молитву мою, о мій Господи, водограєм життєдайних вод, якими зможу жити я, доки триває панування Твоє, і згадувати Тебе в кожному світі зі світів Твоїх.
*Нехай він знову піднесе руки в благанні та скаже:
О Ти, у розлуці з Ким розтанули серця й душі та вогнем Чиєї любові весь світ було запалено! Я благаю Тебе Іменем Твоїм, яким підкорив Ти все творіння: не утримуй від мене того, що є Твоїм, о Ти, Хто панує над усіма людьми! Бачиш Ти, о мій Господи, чужинця цього, що поспішає до найпіднесенішої домівки своєї під пологом величі Твоєї й у межах милості Твоєї, і грішника цього, який шукає океану прощення Твого, і смиренного цього, що шукає двору слави Твоєї, і бідну істоту цю, яка шукає добірну перлину багатства Твого. Твоєю є влада веліти, що забажаєш. Я свідчу, що Ти — Той, Кому належить підносити хвалу за учи́ни Його, і Кого належить слухатись у наказах Його, і Кому залишатись необмеженим у веліннях Своїх.
*Тоді нехай піднесе руки й тричі повторить Найвеличніше Ім’я1. А потім, спираючись долонями на коліна, хай вклониться перед Богом — нехай буде благословенний Він і піднесений — і скаже:
Бачиш Ти, о мій Боже, як дух мій розбурхався в кінцівках моїх і членах у жаданні поклонятися Тобі та в прагненні згадувати Тебе й прославляти Тебе; як засвідчує він те, що засвідчили Вуста Повеління Твого в царстві рече́ння Твого та на небесах знання Твого. Я прагну в цьому стані, о мій Господи, просити в Тебе все, що є Твоїм, щоб міг я довести бідність свою та звеличити щедрість Твою і багатство Твоє й щоб міг я проголосити безсилля своє та явити силу Твою й могуття Твоє.
*Тоді нехай підведеться, двічі піднесе руки в мольбі та скаже:
Немає Бога, крім Тебе, Всемогутнього, Всещедрого. Немає Бога, крім Тебе, Промислителя, споконвіку й довіку. О Боже, мій Боже! Прощення Твоє сповнило мене сміливістю, і милість Твоя зміцнила мене, і поклик Твій пробудив мене, і благодать Твоя піднесла мене та привела до Тебе. А як ні, то хто я такий, щоб наважитися стати край брами міста близькості Твоєї або спрямувати обличчя своє в бік вогнів, що сяють з небес волі Твоєї? Бачиш Ти, о мій Господи, бідолашне створіння це, що стукає у двері милосердя Твого, і недовговічну душу цю, яка прагне ріки́ вічного життя з рук щедрості Твоєї. Твоїм є панування в усі часи, о Ти, Хто є Господом усіх імен, а моїм — зречення й добровільне підкорення волі Твоїй, о Творцю небес!
*Тоді нехай тричі піднесе руки та скаже:
Величнішим є Бог за будь-кого величного!
*Нехай тоді стане на коліна та, схиливши чоло до землі, скаже:
Занадто піднесений Ти, щоб хвала наближених до Тебе здійнялась до небес близькості Твоєї або щоб птахи сердець відданих Тобі досягли ворітниці брами Твоєї. Я засвідчую, що звеличений Ти понад усі якості та святіший за всі імена. Немає Бога, крім Тебе, Найпіднесенішого, Всеславного.
*Тоді нехай сяде та скаже:
Я засвідчую те, що засвідчило все творіння, і Сонм вишній, і мешканці найпіднесенішого Раю, а поза ними — самі Вуста Пишноти із всеславного Обрію: Ти є Бог, немає Бога, крім Тебе, і Той, Хто був явлений, — це Прихована Таїна, Заповітний Символ, через Кого літери слова «Будь» були з’єднані та зв’язані разом. Я засвідчую, що саме Він є Тим, Чиє ім’я було визначене Пером Найвищого, і саме Він є Тим, Хто був згаданий у Книгах Бога, Господа Престолу вишнього та землі до́лішньої.

*Тоді нехай стане прямо та скаже:
О Господи всього буття та Володарю всього видимого й невидимого! Відчуваєш Ти сльози мої та зітхання, що йдуть від мене, і чуєш стогін мій, і голосіння моє, і тужіння серця мого. Присягаюся могуттям Твоїм! Провини мої стримують мене від наближення до Тебе, а гріхи мої утримують мене далеко від двору святості Твоєї. Любов Твоя, о мій Господи, збагатила мене, розлука з Тобою знищила мене, а віддаленість від Тебе змучила мене. Я благаю Тебе — кроками Твоїми в цій пустелі та словами «Ось я. Ось я», що їх вимовили Обранці Твої в неосяжності цій, і подувами Одкровення Твого, і ніжними вітерцями Світанку Явлення Твого: дозволь мені споглядати красу Твою й триматися всього, що є в Книзі Твоїй.
*Тоді нехай тричі повторить Найвеличніше Ім’я, нахилиться, долонями спираючись на коліна, і скаже:
Хвала Тобі, о мій Боже, за те, що допоміг Ти мені згадати Тебе й уславити Тебе, і за те, що сповістив мене про Того, Хто є Вранішньою Зорею знамень Твоїх, і спонукав мене вклонитися перед Владою Твоєю, і впокоритися перед Божественністю Твоєю, і визнати те, що промовлено було Вустами пишноти Твоєї.
*Тоді нехай стане прямо та скаже:
О Боже, мій Боже! Спина моя зігнута тягарем гріхів моїх, а недбальство моє зруйнувало мене. Щоразу, коли замислююсь я над грішними вчинками своїми та добросердям Твоїм, серце тане в грудях моїх, а кров кипить у жилах. Присягаюся Красою Твоєю, о Ти, Жадання світу! Мені соромно підвести обличчя своє до Тебе, а жагливі руки мої бентежаться простягатися до небес щедрості Твоєї. Бачиш Ти, о мій Боже, як сльози мої заважають мені згадувати Тебе й звеличувати чесноти Твої, о Ти, Господи Престолу вишнього та землі до́лішньої! Благаю Тебе знаками Царства Твого й таємницями Панування Твого чинити з любими Тобі так, як личить щедрості Твоїй, о Господи всього буття, і як подобає милості Твоїй, о Царю видимого й невидимого!
*Тоді нехай тричі повторить Найвеличніше Ім’я, стане на коліна, торкаючись чолом землі, і промовить:
Хвала Тобі, о наш Боже, що низпослав нам те, що привертає нас до Тебе та наділяє нас усім добрим, що дав Ти у Книгах Своїх і Писаннях. Захисти нас, молимо Тебе, о мій Господи, від безлічі марних фантазій і суєтних уявлень. Ти, істинно, Могутній, Всевідець.
*Тоді нехай підведе голову, сяде та скаже:
Я засвідчую, о мій Боже, те, що засвідчили Обранці Твої, і визнаю те, що визнали мешканці найпіднесенішого Раю й ті, хто зібрався навколо могутнього Престолу Твого. Царства землі та небес — Твої, о Господи світів!

-Bahá'u'lláh
-----------------------

